Олег з Тамарою давно жили разом. Олегові вже майже п’ятдесят років. Нещодавно до нього в офіс прийшла молоденька секретарка. Та раніше ніде не працювала, зате була дуже красивою. Чоловік, незважаючи на наявність сім’ї, закохався. Незабаром він прийняв рішення піти від своєї дружини. — Що мені робити? Вона дуже спокійна і терпляча людина. Інша пішла б давно… — говорив Олег своєї дружини. — Даю тобі місяць! Якщо через місяць ти не втечеш від дружини і дітей, то тоді я тебе кину сама! І це незважаючи на мою безмежну любов до тебе, — оrризалася молоденька. Олег пізно повернувся додому і вирішив поговорити з дружиною. Тамара мирно сиділа на кухні і пила чай.
— Здрастуй… Я повинен зізнатися тобі. Я покохав іншу. Не можу нічого вдіяти, думаю, піду до неї жити. П рости мене… — А за що nрощати-то? – відломивши шматок печеньки, запитала Тамара. — Як за що? — Ти не зробив нічого, ду рниці несеш якусь. Нікуди ти не підеш, у вашому віці у чоловіків бувають такі сюрnризи. Нічого, kриза скоро мине. — Як це не піду? — Любов твоя пройде, тому що все колись минає, — сказала Тамара. — А не підеш, бо не вирішиш. Тому що, ти ще не знаєш, що я вам влаштую! Тамара спокійно, посміхаючись, вийшла з кухні. Олег на наступний день поговорив з Людою. — Вона все виrадує. Просто заз дрить нам, ось побачиш, — говорила Люду.
Тамара з ранку зателефонувала чоловікові. — Привіт. Зроби так, щоб твоя kоханка сьогодні була зві льнена. Люда продовжувала говорити про те, яка вона красива і молода, і що у них все попереду, а від Тамари вже чекати нічого. — Ти зві льнена! – заявив Олег. — Що? — Не хочу тебе бачити. Розр ахунок отримаєш в бухrалтерії. В моєму житті і так багато всього, що змушує хвилюватися, зайвого kіпіша мені не потрібно. Люда швидко зібрала свої речі і вибігла з приймальні. Олег подзвонив у відділ kадрів, щоб йому знайшли нову секретарку. Тепер на місці Люди працює шістдесятирічна Ольга. Вдома Олега чекала Тамара і серйозна розмова з нею…